Але був час, коли 23-річний композитор вперше спробував себе в цьому жанрі. 1951 рік. Дипломний концерт випускників композиторського факультету. З нетерпінням чекають слухачі оголошення „Концерту-балади” Ігоря Шамо. Партію фортепіано повинен виконувати сам автор. Цей твір багато в чому визначив подальший шлях Ігоря Шамо як симфоніста. Композитор багато подорожує країною, зустрічається з робочими, студентами, вченими та будівельниками. Він у центрі подій, і це надає йому матеріал для творчих пошуків. У 50-60 роки з’являються такі програмні твори, як „Фестивальна сюїта”, „Молдавська поема-рапсодія”, „Театральний калейдоскоп” тощо.
У 1964 році була написана Симфонія № 1. Вона підсумовує перший період композиторської діяльності та одночасно знаменує початок нового етапу. Логічним продовженням та найвищою точкою „симфонічних” пошуків Ігоря Шамо стає його Симфонія № 3 для струнного оркестру (пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни). Саме в цьому творі сконцентрувалися найкращі та найхарактерніші риси Шамо-симфоніста, Шамо-художника та Шамо-людини.
Якщо першим твором автора був „Концерт-балада”, то в останні роки композитор створює яскраві, неповторні композиції: Концерт для флейти та струнного оркестру, Концерт для баяна та струнного оркестру.

Звернення до камерного складу не випадкове. Композитор міркував таким чином:

« Хочеться розкрити задум за складніших обставин. Кажуть, у великому оркестрі все звучить.
Я прагну того, щоб „усе” звучало у малому. Тим почесніша та цікавіша художня задача ».

Концерт для флейти	Симфонія № 3

Симфонические произведения

1951	Концерт-балада для фортепіано з оркестром	Рукопис
1954	Фестивальна сюїта	Партитура. К., 1963
1956	Молдавська поема-рапсодія „Флуєраш”	Партитура. H., 1961
1963	Симфонічна картина	Рукопис
1964	Симфонія № 1 для струнного оркестру	Партитура. M., 1969
1967	„Симфонієта-концерт” для камерного оркестру	Партитура. М., 1972
1967	Увертюра „Комсомолія”	Партитура. К., 1970
1968	„Камерна сюїта”	Партитура. К., 1973
1969	„Театральний калейдоскоп”, сюїта для струнного оркестру	Партитура. М., 1976
1971	„Вечірня музика”	Партитура. К., 1978
1972	„Сюїта-варіації”	Рукопис
1975	Симфонія № 23 „Пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни”	Партитура. К., 1978 для струнного оркестру
1975	„Ранкова музика”	Рукопис
1977	Концерт для флейти та струнного оркестру	Партитура. К., 1980
1981	Концерт для баяна та струнного оркестру	Рукопис

ВОКАЛЬНО-СИМФОНІЧНІ ТВОРИ

1948	Кантата „Дума про три вітри” на вірші П. Тичини	Рукопис
1961	Кантата „Співає Україна” на вірші Д. Луценка	К., 1961
1980	Кантата-ораторія „Ленін” на вірші В. Маяковського	Рукопис
1981	Кантата „У кожному серці голос Батьківщини” на вірші А. Демиденка	Рукопис
1981	Кантата „Весна Батьківщини” на слова А. Демиденка	Рукопис
1982	Ораторія „Скоморошини” на вірші В. Курписького	Рукопис

 

КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ТВОРИ

Для Ігоря Шамо фортепіано – старий друг, рідний, звичний інструмент. Він писав музику оригінальну, захоплюючу, образно-яскраву, але при цьому доступну, зрозумілу, з тією часткою простоти, яка досягається лише при високій художній досконалості та бездоганному володінні фортепіано. Мабуть, тому він є одним з найпопулярніших українських композиторів. З дитинства, з ранньої юності входить до нашого життя його музика разом з „Картинами російських живописців”, „Прелюдіями”, а пізніше – з „Тарасовими думами”, „Гуцульськими акварелями”.
У 1981 р. Ігор Шамо написав фортепіанний цикл за романтичною казкою Аркадія Гайдара „Мальчиш-Кібальчиш”, фондовий запис якої на українському радіо здійснив племінник композитора, заслужений діяч України, піаніст Володимир Шамо. Його п’єсам притаманна чудову властивість – вони розвивають образне мислення, їхній художній світ невичерпно багатий. Передусім, необхідно відзначити важливу роль мелодичного начала в його творах, яскраво виражену фольклорність.

1946	„Прелюдія”, „Гумореска” для фортепіано	К., 1955
1947	Фортепіанне тріо, „Дві токати”, „Варіації-фантазія” .	Рукопис
1948	„Українська сюїта” для фортепіано.	M1., 1951.
1949	„П’ять мініатюр” для фортепіано .	Рукопис
1950	Соната для скрипки та для фортепіано.	Рукопис
1954	„Пісні друзів”. Сюїта для фортепіано.	К., 1954
1955- -1962	Чотири струнних квартети:
	Квартет № 1 „Український квартет”	К., 1958
	Квартет N 2 „Дружба”	М., 1958
	Квартет N 3	Рукопис
	Квартет N 4	Рукопис
1958	Фортепіанний квінтет. „Класична сюїта” для фортепіано .	М., 1958
1959	„Картини російських живописців”. Сюїта для фортепіано.	К., 1973
1960	„Тарасові думи”. Сюїта для фортепіано .	К., 1965
1961	„Український квартет” для дерев’яних духових інструментів.	К., 1961
1962	„12 прелюдій” для фортепіано.	К., 1964
1972	„Гуцульські акварелі”. Сюїта для фортепіано.	К., 1972
1973	„Танцювальна сюїта” для фортепіано.	К., 1974
1977	10 концертних п’єс для бандури.	К., 1979
1980	„Болгарський квартет” (№ 5).	Рукопис
1981	„Мальчиш-Кібальчиш”. Фортепіанний цикл .	Рукопис
1981	„Меридіани” (сім п’єс для струнного квартету).	Рукопис

ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ

Природа щедро обдарувала Ігоря Шамо. Але, мабуть, найдорогоцінніше в його таланті – це рідкий, дивний дар пісняра, адже пісня народжується у серці.
Для початку декілька фактів. У 1964 році в Києві проходив фестиваль самодіяльної творчості. Журі виявило цікаву статистику – 28 колективів з 31-го виконували пісні Ігоря Шамо. Цього самого року композитору було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України. У 1970 році І. Шамо разом з Б. Александровим, В. Соловйовим-Седим, В. Мураделі, С. Туліковим були нагороджені щойно запровадженою відзнакою імені А. Александрова за створення високохудожніх пісень на воєнно-патріотичну тему. У 1972 році за цикл „Країна Комсомолія” Шамо отримав Республіканську комсомольську премію імені М. Островського. У 1976 році він став лауреатом Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. І знову була відзначена його пісенна творчість. Загалом Ігор Шамо написав понад 300 пісень, багато з яких є шедеврами. Серед них – легендарна пісня, написана на слова Д. Луценка і виконана Ю. Гуляєвим „Києве_мій”. Пісня була створена у 1961 р. і по сьогоднішній день є музичною емблемою Києва, його візитною карткою. Вона лунає на центральній площі міста як позивні радіо, нею закохується вже не одне покоління киян, вона відома за межами України.
Таку саме яскраву долю має пісня „Товариш пісня” на слова Р. Рождественського. Багато пісень Ігоря Шамо сприймаються як народні („Ой, вербиченько”, „Зачарована Десна”, „Не шуми, калинонько”), їх люблять і знають.

Ось уривок з одного листа: „Ваші пісні – не метелики моди, вони глибокі, вічні”.

Композитору поталанило працювати з багатьма відомими поетами-піснярами. Серед них – Д. Луценко, В. Куринський, І. Лазаревський, І. Кротов, Л. Смірнов, Ю. Рибчинський та інші.

Гулев и И.Шамо за роялем.	„Києве мій” на слова Д. Луценко, і виконана Ю. Гуляєвим.

 

КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ТВОРИ

1950	„Медоцвіти”. Вокальний цикл на вірші О. Малишка.	К., 1972
1958	„Кохання”. Вокальний цикл на вірші Р. Бернса.	К., 1969
1959	10 романсів на вірші Т. Шевченка.	К., 1961
1960	„Поеми про Леніна”. Цикл романсів на вірші Р. Рзию	К., 1960
1966-1967	„Десять балад про кохання” на вірші А. Слесаренка.	К., 1974

 

ХОРИ БЕЗ СУПРОВОДУ

1958	Чотири хори на вірші І. Франка	М., 1958
1964	„Карпатська сюїта”.	К., 1964
1980	10 хорів а-капела на вірші українських поетів	Рукопис

 

ПІСНІ (ЦИКЛИ ТА ЗБІРНИКИ)

1950- -1982	„Вибрані пісні”.	К., 1966
	„Країна Комсомолія” .	К., 1967
	„Пісні рідного краю” („Барвинки”) для народного хору.	К., 1967
	„Пісні про юність, дружбу та кохання”.	К., 1970
	„Ліричні пісні” .	М., 1973
	„Ровесник” .	М., 1975
	„Пісні з кінофільмів”.	К., 1976
	„Товариш Пісня” .	К., 1974
	„Комсомольське серце”.	Рукопис
	„Пісні полум’яних років”.	Рукопис
	„Незабутнє”.	К., 1978
	„Першопрохідці” .	Рукопис

 

МУЗИКА В КІНО

Музика Ігоря Шамо для кіно – різноманітна та захоплююча. З 1951 по 1981 р. композитор взяв участь у створенні 43-х фільмів. Особливістю творчості композитора в кіно є перевага пісенно-лейтмотивного принципу. Багато пісень почали своє самостійне життя саме з кінофільмів.
Серед найкультовіших варто відзначити такі: „Матрос Чижик” (режисер В. Браун ), „Ти світи, моя зоря” (режисер А. Слесаренко), „Надзвичайна подія” (режисер В. Івченко), „Далеко від Батьківщини” (режисер Л.Швачко), "Від Бугу до Вісли" (режисер Т.Левчук). Великої популярності здобула пісня композитора „Товариш_пісня” з телевізійного фільму „Як гартувалася сталь" (режисер М. Мащенко). Треба зазначити, що в 1954 р. відомий режисер Сергій Параджанов розпочав зйомку свого першого самостійного фільму "Андрієш", музику до якого створював композитор Ігор Шамо. У 1976 р. композитор був прийнятий до Спілки кінематографістів України.

МУЗИКА ДО ХУДОЖНІХ КІНОФІЛЬМІВ

1952	„Максимка”.	Київська кіностудія ім. О. Довженка.
1954	„Андрієш”, „Командир корабля”.
1955	„Матрос Чижик”.
1956	„Море кличе”, „Мальва”.
1957	„Ти світи, моя зоря”.
1958	„Надзвичайна подія”.
1960	„Далеко від Батьківщини”.
1961	„Лісова пісня” .
1962	„Квітка на камені”.
1963	„Бухта „Єлена”.
1966	„Їх знали лише в обличчя”.
1967	„Пастка” .
1969	„Пізнай себе”.	Студія „Укртелефільм”.
1971	„Ніч перед світанком” (6 серій).
1972	„Чорний капітан”.	Київська кіностудія ім. О. Довженка.
1973	„Як гартувалася сталь” (6 серій).
1977	„Тачанка з півдня”.
1979	„Карпати-Карпати” (2 серії) .
7980	„Від Бугу до Вісли” (2 серії).
7981	„Танкодром”.

 

 

МУЗИКА ДО ТЕАТРАЛЬНИХ СПЕКТАКЛІВ

Ще бувши студентом консерваторії Ігор Шамо був запрошений для створення музики до спектаклю О. Кобилянської „У неділю рано зілля копала” у Чернівецькому музично-драматичному театрі. Відтоді творчість композитора була тісно пов’язана з театром. Він створив музику до 21 драматичного спектаклю. Композитор активно працював з такими творчими колективами, як Київський академічний український драматичний театр ім. І.Франка та Київський академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки.
Ігорю Шамо пощастило співпрацювати з такими видатними драматургами як О. Корнійчук, О. Коломієць, М. Зарудний. Він написав музику до спектаклів за п'єсами І. Карпенка-Карого „Безталанна”, В. Шекспіра „Макбет”, К. Гольдоні "Шлюб з розрахунку” тощо. Так само, як і в кіно, музичні твори для театру мають яскраве емоційне забарвлення. Композитор і тут продовжує свою традицію – широко використовує пісенний матеріал, що проходить через усю канву спектаклю, підсилюючи драматичний чи комічний ефект. Такі пісні, як „Камінь сонця” і особливо „Осіннє_золото” були написані саме для спектаклів, і лише потім почали своє життя із новими силами.

1947- -1979	О. Кобилянська „У неділю рано зілля копала”	Чернівецький музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської.
	А. Сафронов „Кар’єра Бекетова”	Київський академічний український драматичний театр ім. И.Франка.
	І. Карпенко-Карий „Безталанна”
	О. Коломиєць „Горлиця”, „Планета Сперанта”, „Перший гріх”, „Блакитні олені”, „Кравцов”
	О. Корнійчук „Сторінка щоденника”, „Правда”
	В. Зарудний „Пора жовтого листя”, „Тил”
	В. Шекспір „Макбет”	Київський академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки.
	В. Гольдоні „Брак з розрахунку”
	Б. Лавренєв „Розлом”
	В. Панова „Зустрічі ранні, зустрічі пізні”

Письмовий стіл у робочому кабінеті Ігоря Шамо ніколи не знав акуратної та холодної порожнечі. До останніх днів композитор зберігав творчу енергію, продовжував завзято працювати. Справою усього його життя була МУЗИКА, яка лунає і сьогодні, сповнюючи серця радістю та надією.